Кокаин 98% Малгобек

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Мамаша, я жжу, я ваще попарюсь! Бросаюсь я в кипяток, как пьяный шаровой с гашишом в кармане. Вот такой адский бодряк в сердце, а колбасит во всем теле. И в таком состоянии я собралась в зоопарк. Чтобы потрясти своими закладками на весь мир, ну и передохнуть там, да погоняться с животными. Городские стены мерещатся на фоне моей растерянности. С какой стороны мне идти? Не помню уже. Какую-то дозняку пропущу? Мне нужно топнуть туда, где самый горячий и дикий драйв. Вон они, шутники, в вольерах все толпятся. Как же я теперь к льву доберусь? Беру я свои закладки, достаю триумфально их из своего подворотня. Люблю особенно, когда они такие красивые - всякие всяческие крохмальчики и кубики льда. Закажу еще пачку, чтоб потом провести праздников долгую ночь. А пока что, вот она, эта доза счастья. Пусть она мне даёт возможность вдыхать свободу, как горячий городской воздух.

Ну и тянулась я к зоопарку, будто топчусь по облакам. Кстати, спасибо той сволочи Никиты, который непонятно как этот гашиш нашел. Да еще и бутер отдал! Но что мы без друзей, что мы без гашишей и прочей дряни. Так что привет тебе, мой шикарный бодряк! Может быть, я уже почти пришла? Вон там забор, да и львы видны, которых я так давно хочу посмотреть. И царским шагом, широко распахнув ворота в мир наркотиков, я вхожу в зоопарк. Хоть глаза и колбасятся, но я все-таки мчится к вольеру льва. Вот он, весь в своей величественности. Что мне делать? Я ему танец должна сыграть, ну как в кино. Иду по кругу, вокруг льва, прикидываясь тигром. Лев, ты смотри какой я классный! Только берегись моего заклинания, оно как шаровой катится ко мне. Вот, батоном принесла. Почти заколбасило меня, но главное, чтобы колбастило льва. Может, его головушка тоже начнет кружиться, и он западет в нашу наркотики-молодость?

И вот, льву стало немного плохо. Он раскинул лапу, точно хочет обнять меня. Вот это да, я так ждала этот момент! Наверное, колбасит его лапку. Ну и ладно, отвечаю ему объятьем. Ведь мы оба наркоманы, только разных мастей. Он наравне с мной отравился одним и тем же. Вот это все из-за той дозы, ведь она так похожа на глазной шарик. Так мы с львом танцуем торч. Он смотрит на меня восхищенно, будто я самый крутой шаровой с этой стороны города. Я зацепила его, и он забыл о своей львиной гордости. Все что ему нужно, это наша колбасная свобода. Ну и что, что нас выбросили? Ведь это был самый лучший танец в моей жизни! И самый лучший день. Ведь наркотиками мы вместе - наша торчевая любовь. Видео, которое мы записали, уже набирает миллионы просмотров! И самое главное, что это было настоящее наркотическое колбасное победоносное шествие в зоопарке!